Українські економічні експерти вважають, що незважаючи на заяви
ключових європейських лідерів, розпаду єврозони навряд чи вдасться уникнути,
і закликають українську владу зробити висновки із сумного досвіду
Греції.
Коли це відбудеться?
Колишній
міністр економіки України Віктор Суслов погоджується з думкою лауреата
Нобелівської премії з економіки Нуріеля Рубіні про те, що розпаду
єврозони вже не тільки не вдасться уникнути, а й цей розпад навіть буде
корисним для збереження Євросоюзу. І якщо цього не станеться зараз, то
процес просто буде довшим і болючим, але все одно завершиться тим самим.
“Однак все це не означає, що українцям треба терміново бігти і здавати євро, як це, наприклад, робить НБУ ,
який уже повідомив, що скорочує частку євро у своїх резервах. Єврозона
розпадатиметься, але цей процес займе багато років, а можливо, навіть
десятиліття”, – вважає Віктор Суслов.
Водночас колишній
заступник голови Національного банку Сергій Яременко вважає, що
довше триватиме опір розпаду зони євро, а ось сам колапс
буде досить швидким. Він додає, що “питання не в тому,
чи втримається Греція, а в тому, чому вона досі не оголосила себе банкрутом”.
При
цьому, за словами Сергія Яременка, у безвиході опинилася не лише слабка в
зоні євро Греція, а й країна з міцною економікою в Європі – Німеччина.
“Якщо
Німеччина візьме на себе погашення сукупного боргу, то, природно,
європейський лідер перетвориться на бомжа. І це, до речі, дуже влаштовує
США, які втратять такого потужного конкурента, як ЄС. Якщо Німеччина не
візьме на себе борги, то решта єврозон все і розпадуться,
тому що вони просто не зможуть розрахуватися з боргами – вони непідйомні
“, – каже пан Яременко.
Ситуація також ускладнюється тим, що
європейські лідери не можуть до кінця зрозуміти причини нинішньої кризи, а
тому всі кроки, до яких вони вдаються, дають лише тимчасовий ефект.
“Машина
працювала так, як її задумали батьки-засновники нинішньої системи ще 50
років тому, – вважає банкір. – Тепер вона зламалася. Сьогоднішні
політики та економісти відкривають капот, але розібратися з тим, що під
ним не можуть, а тим більше, щось полагодити. Тому вони просто
закривають його і їдуть далі, поки що можна їхати”.
Виконавчий
директор Фонду Блезера Олег Устенко також вважає, що рішення про
належність Греції до зони євро визначатиметься за її межами.
“Якщо
ми ствердно відповідаємо для себе на запитання, що платники податків у
країнах-членах єврозони згодні частково поступитися суверенітетом
своїх країн і віддати право формувати бюджет на один, два або три роки до
Брюсселя, тоді шанси єврозони розпастись досить низькими. Якщо ж ми
на цей питання даємо негативну відповідь, то тоді розпад єврозони
є лише справою часу”, – вважає пан Устенко.
Він також
стверджує, що ускладнюється завдання для Німеччини та Франції, які
мають переконати своїх громадян у тому, що рятувати Грецію і, можливо, ще
низка країн єврозони прийдеться за рахунок їхніх грошей.
У той же час, пан
Устенко каже, що Греція може і не бути першою країною, яка
відмовиться від спільної європейської валюти. Замість неї це може бути і
благополучна Фінляндія, і проблемні Італія чи Іспанія, вважає
експерт.
Які наслідки та уроки для України?
Спостерігаючи
за тим, що відбувається у Греції, і українська влада, і пересічні
українці мають зрозуміти помилковість та небезпеку політики тривалого
нарощування зовнішніх боргів, каже Віктор Суслов. Експерт додає,
що саме це зараз і робить Київ, адже з 2005 року валовий зовнішній
борг України збільшився на 100 млрд. доларів.
Другий висновок,
який Україна має зробити, спостерігаючи за Грецією, – не поспішати з
євроінтеграцією, що веде до того, що Україна буде змушена змагатися
з конкурентоспроможнішими економіками, вважає екс-міністр
економіки.
“Це означає, що вона не прагнутиме членства в
ЄС чи навіть у зоні вільної торгівлі з ЄС”, – каже економіст,
додаючи, що вітає приєднання України до зони вільної
торгівлі з СНД і навіть не виключив би можливість вступу до Митного
союзу Росії , Білорусі та Казахстану.
Водночас екс-чиновник
каже, що прагнення євроінтеграції потрібно вітати скоріше як
цивілізаційний вибір України.
Про те, що в нинішніх умовах
Україні варто задуматися над тим, чи можлива євроінтеграція у тому вигляді,
якою вона була раніше, і чи треба прагнути до неї, каже Сергій
Яременко.
“Навіщо проситися жити в квартиру, де є кілька
смертельно хворих? Навіщо лізти туди і говорити, що ми хочемо тут
жити, бо тут є гарні люстри і взагалі все багате?” –
Запитує Сергій Яременко. При цьому експерт не зміг назвати жодну
країну чи регіон, “жити в одній квартирі”, з якими було б зараз
корисно Україні.
У той же час, як звертає увагу
виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко, економічна
криза не оминула жоден регіон у світі, у тому числі й країни Брікс
(Бразилія, Росія, Індія, Китай), у кожній з яких також спостерігається
падіння виробництва та експорту.
Експерт вважає дуже важливим
приєднання України до зони вільної торгівлі з ЄС хоча б тому, що
на ці країни припадає до чверті українського експорту, а
експорт експортує до половини українського ВВП.
Однак, крім
цього, вільна торгівля та інтеграція до Європи – це єдиний шанс
для України провести інституційні зміни – від покращення
інвестиційного клімату до нормальної роботи судової влади, стверджує
експерт.
“Досвід Греції показує, що можуть зробити політики,
запроваджуючи в країні популістську політику, і до чого можна довести країну,
нічого не змінюючи, роблячи лише те, що подобається виборцям, та уникаючи
важливих структурних реформ”, – вважає Олег Устенко.
Источник ВВС Україна