Поки що українці запасаються доларами, світова економіка стоїть на порозі нової «золотої лихоманки».

Валютний розпродаж

Минулого місяця українці придбали
валюти на суму, еквівалентну $2,35 млрд., за підсумками червня — майже на $3
млрд., а за травень — $2,45 млрд. А продано було в рази менше. Загалом
за три місяці банки купили у населення трохи більше $3
млрд. Експерти вважають, що це тривожний дзвіночок. Адже за традицією
минулих років, наші співгромадяни у відпускний період не купують, а продають
іноземні грошові знаки. Однак цього сезону не до відпустки. На думку
фінансових аналітиків, люди скуповують валюту в очікуванні осінньої
девальвації гривні. На користь цієї думки свідчить неабиякий
приріст доларових депозитів: лише за місяць вклади фізосіб у доларах
збільшилися на $420 млн.

«Населення стурбоване викликаючою
стабільністю гривні до долара, — пояснює незалежний
фінансовий експерт, екс-міністр економіки Віктор Суслов. — Хоча рубль і
євро вже просіли до цієї валюти, гривня продовжує тримати
позиції. При цьому статус-кво досягається зусиллями Національного банку та
постійними запозиченнями на зовнішніх ринках. Тому гривня не викликає
довіри ні у людей, ні у бізнесу. Багато експертів пояснюють різке зростання
продажів валюти населенню тим, що до цього процесу долучився тіньовий
бізнес. З огляду на всіх цих процесів зрозуміло, що девальвація неминуча.
Точну дату назвати складно. Ймовірно, курс гривні знижуватиметься щодо
долара плавно і поступово».

На думку Суслова, переведення заощаджень у
долари дозволить українцям зберегти свої капітали, але лише до кінця
року. Однак у довгостроковій перспективі гроші невигідно зберігати у
жодній валюті. «З огляду на важку ситуацію у світовій економіці та
постійні коливання валютних курсів, зараз будь-яка валюта потенційно
несе ризики, — вважає виконавчий директор Міжнародного фонду
Блейзера Олег Устенко. — Наприклад, долар давно не можна назвати
стабільним, бо через «друкарський верстат» США процес його
знецінення триває. З одного боку, у стійкості американської
валюти зацікавлений Китай, однак Пекін зможе скуповувати долар лише до
певної межі. До речі, сьогодні китайські економісти наполегливо
радять своєму уряду за рахунок доларових резервів збільшити
запаси золота».

«Вершки» зі злитків

Интерес китайцев к слиткам может
спровоцировать новую золотую лихорадку. Экономисты КНР посоветовали
руководству страны увеличить запасы золота ни много ни мало в шесть раз.
Сейчас валютные резервы Поднебесной превышают $3 трлн, поэтому Пекин
вполне может направить на эти цели несколько сот миллиардов. Зарубежные
эксперты считают, что «золотой маневр» серьезно обесценит американскую
валюту, но украинские аналитики в этом сомневаются. «Большая часть
резервов КНР вложена именно в доллар, — говорит руководитель
информационно-аналитического центра FOREX CLUB Николай Ивченко. — Если
Пекин решит их резко диверсифицировать, то сам же обесценит. Кроме того,
такой шаг чреват ответными действиями со стороны США. Поэтому скупать
золото Китай будет постепенно, скорее всего, на протяжении 7—10 лет».

Тем не менее Ивченко не отрицает, что
золото на этом фоне начнет дорожать уже сейчас. При средней стоимости
$1,6 тыс. за унцию (цена на Лондонской бирже по состоянию на 10 августа)
к концу года унция будет стоить около $1,85 тыс. Основной же рост цен
придется на весну-лето следующего года, когда спрос на желтый металл
подогреют промышленность, фармацевтический и ювелирный бизнес. По словам
Ивченко, сейчас эти отрасли в мировой экономике активно не развиваются,
но уже через год покупателей золота в крупных объемах будет гораздо
больше. Так что вкладываться в драгоценные слитки украинцам выгодно
сейчас, только с тем условием, что это будет долгосрочная инвестиция,
рассчитанная не менее чем на год.

«Золото, как и все инструменты
инвестирования, может дорожать и дешеветь, — поясняет Суслов. — Есть
одно отличие: после спада цены однозначно повышаются. Таким образом,
среднесрочная перспектива (1—3 года) дает возможность сохранить деньги, а
долгосрочная (5—7 лет) позволяет их преумножить». Кроме сроков
вложения, есть еще один нюанс — это объемы вклада. По подсчетам
экспертов, реальную выгоду можно получить не меньше, чем со 100 граммов
золота. «При покупке золотого слитка спред (разница между ценой покупки и
продажи) зависит от веса, — говорит Ивченко. — Например, для одного
грамма средний по рынку спред составляет около 15%. То есть золото тоже
должно вырасти на 15%, чтобы вы хотя бы не ушли в минус. Если же
покупать сразу 100 граммов, спред будет в среднем около 5%. С учетом
того, какими темпами дорожает золото, «отбить» свое приобретение можно
будет за полгода»

Монетный двор

Стограмовий злиток золота (близько трьох
Тройських унцій) коштуватиме покупцеві в середньому 40—45 тис. грн, залежно
від розцінок банку. Проте є нюанси. «Ціна зливка залежить
від його типу: штампований — найдорожчий, порошковий — найдешевший, —
уточнює заступник голови правління Ерсте Банку Світлана Черкай. — Є
також литі зливки (без упаковки, що ламінує, і з трохи полірованою
поверхнею), до яких обов’язково повинні додаватися паперові
сертифікати. До речі, такий тип злитків не всі банки викуповують назад або
беруть, але дешевші. Крім цього, всім інвесторам необхідно пам’ятати, що
вклади у дорогоцінні метали не страхуються Фондом гарантування вкладів
фізосіб, а вкладення грошей у дорогоцінні метали вважається інвестиційною
діяльністю, тому на дохід нарахують податки».

Усі ці тонкощі роблять золоті зливки
інвестицією, яка навряд чи буде доступна широкому колу українців,
вважає Суслов. На думку експерта, для звичайних громадян вигіднішим
засобом капіталовкладення стане покупка інвестиційних монет. Такі
монети активно випускає Національний банк України, а купити їх можна у
будь-якому комерційному банку країни. До речі, за даними НБУ, з початку
цього року вже продано понад 10 тисяч золотих майже на 30 млн
грн. Усі монети різні за вагою та номіналом: покупець може вибрати 5
гривень (п’ята частина унції), 20 гривень (унція), а найближчим часом в
обіг будуть введені монети в десяту частину та наполовину унції.

«Купуючи такі монети, людина не тільки
вкладає в дорогоцінний метал, — пояснює Суслов. — Як правило, вони
випускаються обмеженим тиражем, що суттєво підвищує їхню цінність,
звичайно, не на банківському, а на нумізматичному ринку. Крім того, ця
інвестиція може бути короткостроковою і довгостроковою. Ще один
позитивний момент полягає в тому, що інвестиційні монети від НБУ
не оподатковуються на додану вартість». Проте середню
вартість однієї монети експерт вказати не зміг. Причина в тому, що
сьогодні окремі комерційні банки значно підвищують ціни при
перепродажі інвестмонет. Тому зараз у Нацбанку запроваджують нові правила
продажу: на комісійних підставах, а розмір комісії для банків встановлюватиме
НБУ.