Фонд гарантування вкладів хоче збільшити обов’язковий внесок для тих
банків, які проводять ризиковану політику щодо залучення коштів від
населення. Логіка проста: чим більше відсоток фінустанова обіцяє
клієнтам, тим більше грошей має віддати Фонду. Адже найчастіше «падають»
саме ті банки, які пропонують надхмарні відсотки. Експерти
вважають, що новий захід підвищить надійність банківських вкладів, але як
наслідок — зростуть і ставки за кредитами.
c
Гарантійна заміна
Відрахування до Фонду гарантування вкладів фізосіб щокварталу роблять
абсолютно всі українські банки, які мають ліцензію на роботу з
грошима населення. У разі банкрутства саме Фонд розплачується із
вкладниками недбайливого банку. Образно кажучи, Фонд є
інститутом страхування депозитів, а страховку оплачують самі банкіри. «На
сьогодні розмір внеску до Фонду залежить тільки від обсягу
залучених банком вкладів, — пояснює директор із продажу компанії
«КредитМаркет» Денис Раковський. — Для гривневих заощаджень ставка 0,5%
від обсягу коштів, залучених банком, для валютних — 0,8%. Нижча
ставка відрахувань за депозити у гривні стимулює банкірів до роботи з
національною валютою. У всьому іншому для фінустанов різниці немає».
Така зрівнялівка призвела до того, що кошти із Фонду
гарантування вкладів постійно вимиваються. Відомство зобов’язане
виплачувати компенсації вкладникам усіх банків, проте проблеми найчастіше
виникають у тих, хто пропонує клієнтам надхмарні відсотки за
депозитами. Такі фінустанови швидше залучають нових вкладників та
нарощують обсяги ресурсів, проте не завжди можуть повернути ці гроші.
«Диференціації ризиків, коли за більш ризиковану бізнес-стратегію
банкам довелося б платити дорожчу страховку, поки що немає, —
констатує перший заступник голови правління Укргазбанку Станіслав
Шлапак. — У той же час, у звичайному житті при купівлі страховки ми платимо
різні суми за ті чи інші страхові ризики».
Ідея про те, щоб запровадити різні розміри відрахувань для банків
залежно від ризику їхньої діяльності, не є новою. Вперше її висловив близько
десятка років тому тодішній голова НБУ Володимир Стельмах.
Відсоткові пункти
За минулий рік відсотки за вкладами у деяких банках збільшилися на
7—10%, досягнувши рекордних 28—30% річних. Це необґрунтоване зростання,
яке підвищує ризик банкрутства таких фінустанов, вважають у Фонді
гарантування. Тому експерти розробили зміни щодо правил
регулярних відрахувань. Документ встановлює чітку диференціацію
банківських платежів, залежно від величини депозитних ставок.
Орієнтиром стане Український індекс ставок за депозитами фізосіб (UIRD).
Його щодня розраховує агентство Thomson Reuters та розміщує на
своєму сайті Національний банк. Наприклад, 28 січня для річних
депозитів у гривні цей показник становив 19,09%. Якщо у банку
відсоток за аналогічним вкладом приблизно такий самий (плюс-мінус 1%), його
відрахування до Фонду залишаться на колишньому рівні. Що відсоток, то
більше виявляться внески. Наприклад, стандартна ставка 0,5% для гривневих
вкладів може збільшитись у півтора-два рази. Найбільше заплатять
банки, які пропонують вклади на чотири або більше відсотків дорожче
за поточне значення UIRD.
Крім розміру процентних ставок, Фонд враховуватиме такі нюанси,
як співвідношення гривневих та валютних депозитів, а також відсоток, який
вклади населення займають у пасивах банків. Ці показники також
впливатимуть на суму відрахувань до Фонду. «Якщо врахувати всі
коефіцієнти, що збільшуються, розмір внеску за гривневими вкладами може зрости до 1,5% і
навіть більше. Це досить вагоме зростання, — коментує заступник
голови правління банку «Національний кредит» Людмила Міщук. — При поверховій
оцінці цей захід однозначно обіцяє банкам додаткові витрати, проте
за більш глибокого аналізу він виправданий. Якщо дивитися з позиції
вкладника, то за такого механізму вони отримають більше впевненості у
поверненні своїх заощаджень. Навіть обираючи ставку на порядок вищу
за середньоринкову, вкладник потенційно нестиме менше ризиків».
Кредитне плече
При этом Мищук оговаривается: «Едва ли эти меры смогут обеспечить
абсолютные гарантии выплаты вкладов физических лиц. Но в целом за счет
увеличения объема отчислений в Фонд его возможности возрастут». Кстати, в
Фонде подсчитали, что использование дифференцированных ставок может
обеспечить рост поступлений на 20—80% выше обычного уровня. Конечно, это
произойдет при условии, что ставки по депозитам останутся на
сегодняшнем уровне. Однако специалисты ожидают, что банки начнут уходить
от ставших невыгодными предложений. «Предлагаемая система расчета будет
сдерживать банки в ценовой борьбе за клиента. Иными словами, если
размер отчислений зависит от величины процентных ставок по депозитам, то
банки будут стремиться держать ставки в пределах среднерыночного
уровня», — считает зампредседателя правления Индустриалбанка Маргарита
Ладыженская.
«Весьма вероятно, что рынок очистится от предложений депозитов с
аномально высокой доходностью, — предполагает Раковский. — Это с большой
долей вероятности поможет сохранить средства многим вкладчикам даже без
непосредственного участия Фонда». Однако Мищук не согласна с коллегами,
говорит, что снижение депозитных ставок в ближайшее время вряд ли
станет тенденцией. На это предложение гораздо в большей степени влияет
рынок, на котором сегодня слишком большая конкуренция. «В таком случае у
банков, которые сохранят свои ставки выше рыночных, возникнет
необходимость компенсировать дополнительные издержки, переложив расходы
на заемщиков, — развивает мысль коллеги Раковский. — Можно предположить,
что подорожают ипотека и автокредиты, а вот ставки по беззалоговым
займам или на приобретение товаров повысятся незначительно».
Денежный переход
О кредитных ресурсах говорят и в Украинском кредитно-банковском
союзе. Эксперты УКБС считают, что именно качество кредитного портфеля
банка — основная характеристика его надежности, и называют подход Фонда к
изменению банковских взносов неэффективным. «Такой подход ставит в
более выгодное положение банки, которые ведут агрессивную
деятельность, — говорится в аналитической записке УКБС. — Фонд не
учитывает риски размещения средств и капиталов, а ведь это главный риск
для платежеспособности банков». Новация заставит банки повысить проценты
по кредитам для населения и ограничит тем самым возможность стабильно
привлекать новых клиентов. «Это может негативно повлиять на ликвидность
банковской системы, привести к росту теневой экономики и помешать
легализации средств населения», — предупредили в УКБС.
Втім, банкіри у відкритій розмові не схильні до такого драматизму. З
одного боку, методика розробки коефіцієнтів лише з урахуванням
банківської депозитної політики справді викликає питання. «
Кожний банк має свою бізнес-стратегію — відповідно, свій
ризик-профіль, — стверджує Шлапак. — Тому важко визначити
однозначно, що брати для диференціації: активи банку, його пасиви чи
активи та пасиви одночасно. У багатьох країнах, де діють
інститути гарантування вкладів, існує диференціація навіть
моральних ризиків і це нормальна практика». «Не можу сказати, що
величина різниці між середньоринковими депозитними ставками та
пропонованими конкретним банком – найкоректніший критерій оцінки
ризиковості банку, – погоджується з колегою Міщук. — Однак у світлі
функцій, покладених на Фонд гарантування вкладів, це, мабуть, найправильніший
шлях».
http://www.izvestia.com.ua