Платити працівникам мінімальну зарплату незабаром буде невигідно.
Уряд дозволив інспекції з охорони праці та податківцям
влаштовувати масові перевірки підприємств. Тепер однією з причин для
несподіваного візиту ревізора стане відомість, за якою оклад
працівника дорівнює встановленій законом мінімальній зарплаті — багато
фірм таким чином сьогодні уникають оподаткування. А реальна
зарплата виплачується у конверті.
За
підрахунками експертів, близько 170 млрд грн на рік наші громадяни одержують
неофіційно. Якщо спрямувати ці гроші у законне русло, проблема
дефіциту Пенсійного фонду зникне.
Частота перевірок підприємств ревізорами
тепер залежить від дотримання трудового права. Цю норму запровадили в
українське законодавство два роки тому, а буквально днями
уряд вніс до неї доповнення. Тепер ярлик «високий рівень
ризику» можуть отримати фірми, які затримують зарплату працівникам
більше двох місяців (60 календарних днів) або сплачують більшості
персоналу на рівні законодавчо встановленого мінімуму. «У
попередній версії документа найбільш ризиковими вважалися ті підприємства,
які платять співробітникам нижче за узаконений мінімум, — каже
незалежний юридичний консультант у галузі трудового права Борис
Козленко. — Оклади персоналу на рівні мінімалки служили фактором
середнього ступеня ризику за умови, що мінімалку платили
висококваліфікованим працівникам. Зараз рівень персоналу значення не
має, але стане важливою кількість людей у компанії, які одержують
встановлений законом мінімум».
У невеликих фірмах, штат яких не
перевищує 50 працівників, підозри можуть виникнути, якщо мінплату
отримують 60% співробітників (30 осіб). У компаніях більшою (51—250
працівників) основою перевірок стане 45% «мінімальників» (23—113
осіб). На великих підприємствах зі штатом більше 250 співробітників
на перевірку варто чекати, якщо «мінімалку» отримує 30% персоналу (75 і
більше осіб). Обтяжливою обставиною стане 10-відсоткова різниця
між реальною кількістю працівників фірми та цифрою, яка
зафіксована у податковій звітності. «Це дуже конкретні вимоги,
порівняно з критеріями, які діяли раніше, — аналізує
Козленко. — Очевидно, що фінансові та юридичні відділи компаній вже
засіли за підрахунок робітників, яким доведеться підняти зарплату вище за
мінімальний рівень».
Якщо за результатами розрахунків будуть
дії, то середня зарплата по країні збільшиться в рази. Сьогодні, за
даними Держслужби статистики, вона становить трохи більше ніж три тисячі
гривень, при цьому для обчислення беруться офіційні оклади працівників.
Натомість неофіційних доходів у «конвертах», за свіжими даними
Держподаткової служби, в Україні виплачують близько 170 млрд. грн. На думку
голови Держслужби з питань регуляторної політики Михайла Бродського, з
13,4 млн. працюючих 12 млн. отримують мінімальну зарплату і тіньові
доплати. Можливо, реальна кількість таких громадян дещо менша, проте
все одно це ласий шматок пирога для Пенсійного фонду та Фонду
соцстрахування. У податковій службі стверджують, що легалізація
«конвертованої» зарплати може принести до бюджету додатково близько 90
млрд. грн. Для порівняння, останніми роками брак коштів Пенсійного
фонду коливається біля позначок, близьких до 15 млрд грн.
Правда, остается вопрос: как именно
будут вести себя предприниматели под угрозой увеличения числа проверок.
Эксперты считают, что есть три варианта развития событий. По мнению
председателя парламентского комитета по вопросам труда и социальной
политики Василия Хары, работники с «минималкой» могут рассчитывать на
повышение оплаты труда. Правда, массовое увеличение окладов будет не
особо значительным: на 5—10 грн выше законодательно установленного
минимального уровня. «О большем не надо и мечтать, — предупреждает
Хара. — Работодатели не хотят и не станут повышать официальную зарплату
до нормального уровня, поскольку их устраивает такая ситуация. По
закону, они имеют полное право платить зарплату не ниже минимального
уровня хоть всем своим сотрудникам, от уборщицы до директора. Пугать их
проверками равносильно тому, что погрозить пальчиком. Здесь нужны не
просто постановления, а крайние меры против работодателей, которые
нарушают законодательство по оплате труда, потому что это называется
сверхэксплуатация работника предприятием».
Одной из таких мер Хара считает
увеличение штрафных санкций. Сегодня инспекция по охране труда при
выявлении нарушений может оштрафовать предприятие только за последние
два месяца и на сумму от 510 до 1700 грн. «Даже если штрафовать компанию
на такую сумму каждый месяц, это мизер в сравнении с прибылью, которую
бизнес получает от теневых зарплат. За нарушение в сфере оплаты труда
нужен штраф в размере трети от прибыли, которую предприниматель получил
за год», — полагает Хара. Впрочем, такой радикальный прессинг бизнеса
поддерживают не все.
По мнению президента Украинского
аналитического центра Александра Охрименко, в нынешних экономических
реалиях (не только в нашей стране, но и во всем мире) зарплата «в
конвертах» и вообще теневая экономика — благо для Украины. Если сегодня
начать кампанию по принудительному «раскрытию конвертов», нас ждут такие
же акции протеста, которые сейчас сотрясают страны Европы.
«Якщо ми хочемо бунтів і погромів,
подібних до тих, що проходять у Франції та Греції, ми йдемо правильним
шляхом, — стверджує Охріменко. — Нині не надто вдалий момент для
примусової легалізації фондів оплати праці. На кожну гривню
зарплати ми маємо заплатити 67 копійок податку, тобто з 1000 грн
підприємець має віддати державі приблизно 600 грн. Детінізація
зарплат у таких умовах призведе до двох результатів. Або бізнес
починає платити за «білим», і реальні зарплати знижуються наполовину.
Або бізнес платить за «білим», не знижує зарплати, але змушений
скоротити половину своїх співробітників. Тут чітко витримується пряма
залежність, але гадаю, мало хто в уряді залишиться задоволений, якщо
одна половина населення отримуватиме легальну зарплату, а інша
спочатку піде до центрів зайнятості за статусом безробітного, а потім на
мітинги проти погіршення соціальної політики влади».
http://www.izvestia.com.ua