З настанням осені в Україні подорожчали кредити для населення. Найбільше збільшилися відсоткові ставки за автомобільними позиками, на другому місці споживче кредитування готівкою та на купівлю товарів, трохи менше зросли ставки з іпотеки. Експерти пояснюють ситуацію завищеними очікуваннями банкірів від нового ділового сезону: мовляв, це стандартна політика банків після літнього затишшя.
Але насправді пересічний українець може
сьогодні розраховувати лише на короткий споживчий кредит —
дорогий мобільний телефон чи пральну машину. Такі позики зараз
найдоступніші. А головне — вони найприбутковіші для фінансових
установ через приховані платежі та високу вартість таких «коротких»
грошей.
За минулий вересень номінальні ставки
(відсоток, що декларується банком) за всіма видами кредитів для фізичних
осіб у банках зросли в середньому на 0,5%. Але реально позики подорожчали
набагато більше. Наприклад, середня ставка за кредитами на купівлю
автомобілів зараз становить 18,27% (зростання на 0,8%), хоча вартість
позики на нові іномарки на «довгі» терміни наблизилася до 20% річних.
Така ситуація в іпотечному кредитуванні, стверджують у компанії
«Простобанк Консалтинг».
Номінальна ставка збільшилася на
0,2—0,4%, натомість реальна (з урахуванням усіх витрат на обслуговування кредиту)
зросла відразу на 1—1,5%, і сьогодні ціна довгострокових кредитів на купівлю
вторинного житла коливається близько 22% річних.
Причому обсяги виданих кредитів на авто та
житло зростають дуже низькими темпами. Банки не стільки видають, скільки
декларують ці напрямки у кредитуванні, висуваючи потенційним
позичальникам жорсткі вимоги та відсіваючи претендентів на кредит на першій
співбесіді. Експерти пояснюють ситуацію небажанням банкірів
ризикувати. За даними компанії Dragon Capital, в останній місяць літа
банківська система знову показала приріст проблемних кредитів, хоча з
початку року була тенденція до скорочення обсягів прострочення. У
Міжнародному бюро кредитних історій підрахували, що за рік частка
сумнівних претендентів у черзі по кредити зросла у 3—5 разів залежно
від категорії позики. Приблизно в стільки ж разів знизилася
частка якісних позичальників.
«Причин зростання проблемних кредитів фізосіб
у банках кілька, але головна з них — поява нових боржників, —
погоджується президент Українського аналітичного центру Олександр
Охріменко. — На жаль, наші громадяни не зробили уроків із кризи,
продовжують брати кредити навмання, а думають як їх погашати тільки після
підписання кредитного договору».
Але все ж таки гроші населення банкам потрібні
хоча б для того, щоб забезпечувати галопуючі ставки за гривневими
депозитами. За даними Простобанк Консалтинг, всього за місяць
максимальна прибутковість за вкладами в гривні додала 1,25% і перевищила
позначку 26% річних. Такі ставки сьогодні пропонують шість банків із
ТОП-50 найбільших на ринку, хоча ще в липні найкращою пропозицією
вважалися 18—19% річних. Зараз не проблематично знайти навіть 28% у
дрібніших банках.
Щоб задовольнити такі апетити
вкладників, банкіри здебільшого кинулися на ринок
короткострокових споживчих кредитів. За спостереженнями гендиректора
компанії «КредитМаркет» Ігоря Дурицького, з початку року ринок роздрібного
кредитування загалом (без іпотеки) продемонстрував скорочення портфеля
майже на 10%. «При цьому явно помітний перерозподіл кредитування за
сегментами на користь «коротких» беззаставних кредитів, — наголошує
Дурицький. — Здебільшого це позики на купівлю побутової техніки та
беззаставні кредити готівкою. Кредитування на купівлю авто та житла вже
далеко не в лідерах ринку, і перспектив до зміни ситуації у цих
сегментах ринку поки що немає. Невелике пожвавлення іпотеки пов’язане лише з
державною програмою тривідсоткового кредитування.
На сьогоднішній день основну масу
позичальників становить середній клас і ті, у кого прибуток трохи менший —
вважає Дурицький. Вони все частіше беруть беззаставні кредити терміном до року
на поточні потреби, тим самим формуючи стійкий попит та збільшуючи
пропозицію фінустанов. Банкіри ж, у свою чергу, не втрачають
сприятливого моменту: за середньоринкової номінальної ставки 24% реальна
переплата за такими кредитами може досягати 50%, а в деяких випадках
навіть 100% річних. Цього нескладно досягти за допомогою так званих
прихованих платежів – разових або щомісячних комісій при погашенні
кредиту. Нерідко буває так, що комісійні перевищують відсоткову
ставку. Наприклад, кредит може бути задекларований як безвідсотковий,
проте одразу при видачі до суми повернення приплюсують 5% разової комісії і
щомісяця зніматимуть ще 2% за користування. Таким чином,
переплата позичальника наближається до 30% від суми позики — за беззаставними
кредитами готівкою це ще не драконівські умови.
Експерти радять потенційним клієнтам
банків враховувати цей нюанс ще на етапі вибору кредитора, особливо
якщо йдеться про позику на навчання, лікування та інші нагальні потреби.
Адже позичальники в цих випадках найчастіше виявляються обмеженими у грошах і як
результат — неплатоспроможними. За даними дослідження Міжнародного
бюро кредитних історій, більше половини (57%) прострочення на сьогоднішній
день — це менше, ніж тисяча гривень. Виходить, що зараз у боргу у
банків або злісні неплатники, або громадяни з дуже низькими
доходами, які переоцінили свої можливості погашення всіх відкритих
і прихованих платежів.
http://www.izvestia.com.ua