Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що з 2013 року в Україні почнуть
будувати по сто тисяч квартир щорічно. Висотки зводитимуть лише за
два місяці, при цьому ціна квадратного метра не перевищить 6 тис. грн. До
кінця року муніципалітети мають підготувати для нових будинків
будівельні майданчики із підведеними інженерними мережами. Найкраще для
цих цілей підійдуть «хрущовські квартали», половина будівель яких
перебуває в аварійному стані. До того ж, програма заміни хрущовок
новобудовами діє в Україні кілька років. Однак на практиці
виявилося, що до зносу старого житла поки що не готові ні місцева влада,
ні мешканці. У перших немає коштів, а в других – довіри до держави.
Старе легше знести
Проекти з реконструкції чи знесення
будинків, збудованих у 60-ті роки минулого століття, обговорюються не перший
рік. Вперше про це заговорили в середині 1990-х, коли на
українському будівельному ринку з’явилися перші комерційні забудовники.
Для них земля під хрущовками виявилася ласим шматком, оскільки такі
ділянки розташовуються у найпривабливіших для забудови міських
районах. Точкові проекти були реалізовані, проте до масової
перебудови справа не дійшла. Перші проблеми починалися на етапі вирішення
питання про виселення мешканців та виплати їм справедливої компенсації за
віддані під знесення квартири. На місцевих рівнях такі питання виявилися
нерозв’язними.
Сьогодні процес має всі шанси
зрушити з мертвої точки. Житловою забудовою вирішили зайнятися в
уряді. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ
розробляє програму прискореного будівництва з використанням
індустріальних методів будівництва висотних будинків. «Сенс програми
полягає в тому, щоб створити домобудівний комбінат, який
вироблятиме всі необхідні для будівництва будинку матеріали, –
пояснив прем’єр-міністр України Микола Азаров. — Це сучасний
підхід, який дозволяє будувати новобудову за 60 днів. Реалізація
програми може розпочатися вже з наступного року. Для цього міста
зобов’язані підготувати майданчики для будівництва індустріального житла, до
яких мають бути підведені всі необхідні комунікації та дороги».
Єдиним варіантом надати
готові будмайданчики у такий короткий термін є знесення «хрущовських
кварталів». По-перше, загальна площа під хрущовками в Україні становить
майже чверть всього багатоквартирного фонду (72 млн. кв. м). Лише у
столиці до застарілого житлового фонду належить понад три тисячі будинків на
211 тисяч квартир. З них майже дві тисячі будинків — це будинки перших
масових серій, ступінь зносу яких перевищує 60%. «Це аварійні
споруди, жити у яких сьогодні небезпечно, — каже голова
ради Всеукраїнської асоціації «Укрмолодьжитло» Володимир Грищенко. —
Реконструкції такі будинки вже не підлягають, набагато ефективніше та дешевше
їх знести та забудувати територію новими житловими об’єктами». Про це
говорять в уряді: за розрахунками Мінрегіонбуду, значно дешевше
знести існуючий будинок, який вичерпав ресурс, і побудувати новий.
Гарантій поки що немає
Але в муніципалітетах до ентузіазму
держчиновників ставляться з обережністю. «Декілька подібних проектів у
столиці вже реалізовано, — розповів голова Київської міської
державної адміністрації Олександр Попов під час прямої телефонної
лінії у редакції «Известий в Украине». — Ці проекти розпочиналися тоді,
коли це було вигідно для приватних інвесторів. Наразі ситуація у
будівництві не настільки сприятлива, щоб можна було розраховувати
на залучення коштів, а виділити фінансування з міської скарбниці
важко, адже бюджет обмежений».
По мнению Попова, перевод проекта по
сносу хрущевок на муниципальное обеспечение автоматически сделает его
убыточным для города. К примеру, демонтаж одного такого дома обойдется
казне в среднем в 6 млн грн. При этом придется починить или полностью
заменить устаревшие инженерные сети, рассчитанные на пятиэтажки,
расширить дороги, которые в старых кварталах не предусмотрены для
большого количества автотранспорта. Вывоз строительного мусора,
перепланировка освободившихся стройплощадок под новые здания — эти
расходы тоже лягут на плечи местных властей без перспективы компенсации.
Однако это лишь финансовая сторона вопроса, а ведь в реализации этих
планов есть и другие, гораздо более весомые трудности.
Первая «стена», в которую упрутся все
начинания по «зачистке» хрущевских кварталов, — нежелание жильцов
съезжать из обжитых и приватизированных квартир в никуда. «Ни в одном
городе Украины нет так называемого маневренного жилого фонда, куда
жильцов из хрущевок можно переселить на время, необходимое для
строительства нового дома, — поясняет независимый эксперт в области
недвижимости Руслан Вдовенко. — Даже если на новостройку понадобится
всего полгода, эти полгода семья не может провести на улице. Нужно
учитывать и то, что на сто квартир в ветхих домах нужно построить
минимум 130 новых, поскольку в хрущевках зачастую прописано не два-три
человека, а несколько поколений одной семьи. В законодательстве этот
момент не предусмотрен, однако граждане будут претендовать на новые
квартиры из расчета по количеству квадратных метров на прописанного
жильца».
Вариант с отселением жильцов из хрущевок
в другие дома тоже многим не нравится, ведь никаких четких критериев
для защиты прав «переселенцев» в украинских законах нет. В середине
весны в Конфедерации строителей Украины заявили о том, что разрабатывают
законопроект с учетом этого замечания. Одним из положений документа
должна была стать норма о трехкилометровой зоне вокруг снесенного дома:
якобы только там (и не дальше) застройщик должен предоставить новые
квартиры жильцам снесенного дома. Тем не менее на сегодняшний день
проекта закона в парламенте нет. Соответственно, вопрос с вариантами
новоселья для хозяев хрущевок остается неурегулированным.
На думку Грищенка, плани щодо заміни
хрущовок на нові будинки дуже перспективні. Однак через зазначені
проблеми в найближчому майбутньому (3—5 років) вони навряд чи можуть бути
реалізовані. Найімовірніше, це проект на найближче десятиліття,
припускає експерт. Спочатку доведеться ухвалити закон про державні
гарантії власникам застарілого житлового фонду, потім потрібно створити
маневрений житловий фонд для переселенців. Знайти інвесторів, які
згодні на урядову ціну новобудов (не більше ніж 6 тис. грн за
готовий квадратний метр). Для порівняння: на сьогодні мінімальна
ціна житлових квадратів у столиці становить $850 (7 тис. грн) на етапі
початку будівництва та сягає $1,2 тис. (9,7 тис. грн) на момент
здачі будинку в експлуатацію.